голод, похований у землі

Все  зникає  у  водах  дикого  спалаху
Від  кашлю  курця  прокидається  сон  вищої  
лячності
Вдячність
Вдячність
Вдячність
Вдячність
Вдячність
Вдячність
За
Те
Що  
Я  більше
не
Отой  
Вовк
Південного
Схилу  
Жовтня

Котрий  перестрибує  прірви
В  очікуваннях  своєї  смерти

Що  я  більше  не  самотній  
В’язень  щоріч  зіпсутої  вогнем
Планети
Покинутих  вітрів


Що  я  більше  
Не  птах  –
Ворон  
Посадкового  болю
Ворон
дивного
Годинника
Ворон  
небезпечного
годинника

Які  будуть  наслідки?
Коли  сестра  твого  хибного  миру
Відламає  стрілки  цього  годинника
Годинникар  зотліє?
Час  зупиниться
Будинок
Пожере  
Усіх  мешканців

Зникне  поетика
Оспівування  Вічності
Тоді  певне  й  відпаде  
Можливість  оспівувати
Лапи  смерті  –
Її  обличчя
Її  вуста
Її  німотний  погляд
Хвіст
Із  
Забраних  людських  життів

Усі  діалоги
Усі  речі
Котрі
Зникнуть
З  цією  смертю
Залишать
Поету  
Відкриту  
Рану  
всесвіту

і  що  буде  там
Якщо  не  єдина  порожнеча
І  єдине  відро  із  тельбухами  
Божественних  тварин
 
Що  визначатиме  геополітику
Твоєї  творчості
Полігамний  друже?

Із  кіптявою  у  серці  я  кажу  тобі

Тоді  відпаде  можливість  снування
По  цій  планеті  у  вільній  подобі
Ти  будеш  безсмертним  птахом
Із  очима  бога  що  шукатиме  смерті
Та  ніде  її  не  знайде
я  ж  описуватиму:  все  та  ніщо



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544670
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.12.2014
автор: Immortal