Я полем шла,де сокирки цвіли
і сині очі їх примружені від сонця.
Розкидали суцвіття в колосках
і виглядали наче із віконця.
Хто вас насіяв?Звідки ви прийшли?
А може ангели блакить небес вам дали?
А може ви забрали кольори
зірок далеких,що на землю впали?
Я пам"ятаю ранки ті щасливі
коли співало все навкруг,цвіло.
Коли ми з бабкою спішили по стежині
назустріч сонцю,в поле,за село.
І зустрічало синє диво нас
туманом з сокирок,з волошок в полі.
Колосся вітер зачесав на бік,
зерно поспіле сипав на долоні.
...Я полем шла і спогади мої
летіли так далеко у минуле.
Коли дитиною я рвала сокирки,
вже тих років в житті моїм не буде.
Цвітуть у квітнику метелики мої,
що впали зорепадом-світять на подвір"ї.
І усміхається бабуся у вікні
і очі-сокирки у неї сині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544451
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2014
автор: zhmerinchanka