Як багато несказаних слів,
Один від одного ми таїли.
Може то не любов?
Та держачись за руки, ми все ж летіли.
І знаєм точно, що будучи разом ми знов,
Сп"янієм від любові.
Й не буде тих пустих розмов,
Й припиняться всі болі.
І я щасливою була,
В твоїх обіймах сильних.
І я би знову квіткой зацвіла,
Під твоїм взором пильним.
І ти окрилений би був,
З вустами зацілованими мною.
І я в твоєму серці поселилась знов,
В житті пішла б поряд з тобою.
Як багато своїх почуттів,
Один від одного ми таїли.
Так що ж це? Любов?
Ми знов полетіли?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2014
автор: Бандерівка19