Як у світі важко бути сиротою,
Цю життєву правду знають не усі.
Посеред дороги в метушні постою,
Я один зостався на земній осі.
Я один зостався… Бо немає тата…
А за татом мама також відійшла…
І мені дорога вже лежить строката,
Що у світ незнаний сироту б вела.
Та мені постійно все ж чогось та треба,
Так, як чогось хочуть дітоньки малі.
Тата й маму хочу бачить біля себе,
Це було б найбільшим щастям на землі.
Коли тато й мама були поруч мене,
Не було у мене днів таких сумних.
А тепер за кожну вже прожиту днину
Я молитву Богу понесу за них.
25.01.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543560
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2014
автор: Віктор Слюсар