норвегіє моя
пливу до тебе
я моряк що десь у
пляшці закоркований
забитий
згорнутий у вісім
неможливих паперу разів
я підпалений твоїми льодовиками
я просочений проморений проокеанений
я весь мокрий від твоїх
синіх лісів
моє волосся бірюза
бронза проблистіла мені
в горлі комом стала
кісткою
той знак нескінченності
намальований сонцем на
твоїх обрисах тоскного літа
норвегіє моя
мій корабель не дійшов
мої руки як мачти
я зламаний юнга
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543440
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2014
автор: Олеся Новик