Я блукав по світах,
Я збивався з маршрутів,
У прогірклім вині
Жовтий смуток топив.
І шептали мені:
«Твоє щастя ще буде,
Ти метайся, шукай,
І його не проспи».
Хоч здається, чого
Іще треба шукати –
Маю добру дружину
(від Всевишнього дар):
І газдиня метка,
Берегиня родини,
Щоб порядок тримати –
Весь талант приклада.
А мені все не так.
В неї клопотів доста.
І на службі, і вдома
Наче божа бджола…
А розгадку шукать
У трагедії просто –
Бо завжди нестача
Чоловіку тепла.
Вас прохаю, жінки
То дорога в нікуди –
Ставить мужа у чергу
Найбуденніших справ.
Хай коханий завжди
Поза конкурсом буде,
Щоби ласки ніде
По чужих не шукав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543295
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2014
автор: stawitscky