Чуєш?. .

чуєш?  —  це  сон  накивав  п'ятами  якнайдалі,
знов  залишивши  мене  наодинці  із  ніччю.
це  він  порóзкидав  пó  стелі  сонця  кришталі,
ніби  сказавши:  "дивись  і  не  спи,  чоловіче"...

бачиш,  в  моїй  зле-кімнаті  сьогодні  так  видко  —
це  зима  грається  з  Місяцем  у  піддавки:
то  осінь  кличе,  то  вéсну,  мов  тягне  за  нитку.
справді  ж,  її  створюють  перелітні  пташки...

не  відчуваєш  потреби  у  денному  світлі,
не  пишеш  рими  допоки  не  зíйде  зоря...
і  теплий  подих  завис  у  хиткому  повітрі,
а  далі  сон,  який  має  подібне  ім'я...

11.12.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542954
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2014
автор: Микита Баян