Схід
Палять пушки, як попало,
Око виколи – туман,
Наугад когось зірвало,
Рублі косить наркоман.
Поховались в нори діти,
З триколором матері,
До пивних ідуть радіти
За Расею шахтарі.
У багаттях горять кирки,
Радості повні штани…
Животи потрошить Гіркін,
Веселяться братани.
Щит живий - пенсіонери,
Перед пушками жінки,
У кацап такі манери –
З під спідниці вояки.
Позалазили в окопи,
Так надійно воювать…
Не посміють же „укропи“
У простих людей стілять.
Ходять гоголем казаки,
А на лацканах жуки -
Пронацистські посіпаки,
Профашистські яструбки…
Скільки тут з’явилось зброду!
Здалось збігся Кацапстан.
Шахтарям несуть свободу,
В скроню дивиться наган.
Гилять пушки, як попало,
П’ють горілку східняки,
Доїдають наше сало
Із кремлівської руки…
10 грудня 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542862
Рубрика:
дата надходження 10.12.2014
автор: Микола Паламарчук