Постмодерн. Театр Карабаса

У  Карабасовім  театрі  знов  аншлаг:
Премодні  знахідки  (з  Європи  чи  зі  Штатів).
Актори  –  глядачі.  Ну,  чим  не  маг?
На  жилу  золоту  таки  натрапив!

Конферансьє  –  Гіпноз.  В  полоні  –  всі:
І  літні  дами,  й  діти,  преса,  гості,
Хоч  атрибути  зовсім  не  нові:
Годинник,  маятник  і  голос  з  високості…

Два  такти…  клацання…  і  повний  зал  ляльок:
Захочеш  –  вдар,  штовхни,  принизь,  посмійся…
Вистава  VIP.  У  ложі  –  ляльковод  –  
Сеньйор  де  Карабас.  Ці  італійці!...

Того  на  хресну  муку  він  пошле,
Того  обдурить,  виверне  кишені,
А  третього  у  відчаї  штовхне
В  вогненне  коло.  Ну,  хіба  не  геній?

Театр  абсурду  –  не  театр  тіней!
Тут  все  насправді!  Не  потрібні  маски!
Конферансьє  не  схибить,  не  змигне!
Кричіть  "Vivat!"  Вшануйте  Карабаса…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542324
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2014
автор: ptaha