Колись зустрів я тебе випадково
Легкою ходою ти поруч пройшла
Весь світ, здавалося, завмер довкола
Притих вітер, і вода більш не текла.
Колись я зустрів тебе випадково
Серед відчаю у годину лиху
Ти змусила серце битися знову,
І світло пролила у душу німу.
Колись зустрів я́ тебе випадково
Серед ясного неба розпочалась гроза,
Ударив грім, розпочав пісню казкову
Серед зими наче знову настала весна.
Усе ожило й зацвіло навколо
Похмуре небо стало кольоровим.
Колись Я зустрів тебе випадково
Хоч не зрозумів подарунка долі.
Пройшов час, зустрів тебе випадково
І умить усе відразу згадалось.
Твоя ніжна усмішка казкова
(Як же гарно ти завжди всміхалась!)
Я згадав твої лагідні очі,
Загадковий, проникливий погляд,
І забув я про те, чого хочу
І про те, що ти зараз не поряд.
Я повернув тебе раптово
Наче й разом були ці роки.
Я зустрів тебе випадково
І покохав тебе назавжди…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542217
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2014
автор: Олександр Крикливий