Ну от і все. Прощай на довгі роки!
Спокійна тиша опустилась у туман.
Ну от і все. Затихли поряд твої кроки,
І ріка любові вже не впадає в океан
За спиною більш не чутно ніжних слів.
Не відчути турботи твоєї і кроків
Загубили, скільки ж втратили ми снів?
Скільки ж одна помилка коштувала років?
Як повернути те, чого навіть на було?
Як збагнути те, що легше не втекти
Як забути те, що вже давно пройшло
Але у серці збереглося на віки?
Прийде весна, і знову сніг розтане
Усе живе знов зможе прорости
Що посіяли, те вже ніколи не зів’яне
Бо втратити не важко, важко зберегти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541739
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2014
автор: Олександр Крикливий