На площі, де збирається весь люд,
Величне буде відбуватись дійство:
Зіграємо виставу ми: ГРОМАДСЬКИЙ СУД.
Засуджуються зрада і злодійство.
Усі учасники — все буде, як насправді.
Проходьте люди — скоро стане тісно,
Погляньте в очі українській зраді
І хай вона від баченого трісне.
Є судді, адвокат, ми всі — присяжні.
Бажаючі в присяжні іще є?
У справі фігурують недосяжні,
Але досяжні, якщо мозок є!
Хай буде й прокурор. Ато ще б пак!
Гадаємо, - не всі із них п'яниці.
Та цур їм! Нам хоч пшонка, хоч шлапак -
Вони по вії - тому вдягнуті в спідниці.
Підняти руки — хто ще йде на сцену?
Почнемо городити ми город,
Насіння набирайте повні жмені,
Бо головний герой — глядач, народ!
Іще актори будуть в нас сьогодні:
Слизький продажний цар Іскаріот,
Він же і є підступний зрадник-злодій,
Лжеукраїнець, олігарх, непатріот.
Коли є цар, то має бути й шут.
У рідній мові називають блазень,
Ковпак з рогами прикриває суть -
Те, «чудо з вилами", пізнаєте одразу.
Для чого вила? - Ді дько його знає.
Скажімо так: дешевенький піар.
Він ними свою партію згрібає
І загрібає там, де sere цар.
У свиті (почті), звісно, королева,
Воєначальники, твердіші за дуби,
Розумні й віддані, як ті ж самі дерева -
Шоломи прикривають їх лоби.
Достатньо? Чи є ще у нас «герої»?
Когось забули? Так? Іди сюди!
Хай буде й та, яка завжди з косою…
Її всі знають — до ворожки не ходи!
Всі на місцях? Тоді розпочинаєм:
Іскаріота варта вже веде,
Стрічаєм, ваші оплески! Стрічаєм!
Насправді дуже скоро так буде!
Увага! Підведіться — суд іде!
Пройміться всі повагою до суду -
Наш суд ніким не куплений ніде,
Бо він із чесного, простого люду.
Тож тут брехня ніяка не пройде.
Суддя:
Ми маєм визначити: винен чи невинен.
Всі факти, докази й мотиви розберем,
Тут гроші, золото, смарагди і рубіни
Не важитимуть більше за пір'їну!
Усіх послухаєм і докази знайдем.
**********************************
Відео передвиборчих обіцянок
**********************************
Суддя:
Підсудний, ви казали це?
Цар:
Пригадую - було колись у Раді,
Проте, гадаю, зрозумієте мене,
Брехав я, щоб все було в шоколаді!
Суддя:
Це все? Що скаже адвокат?
Адвокат:
Протест! Він був не винуват!
До обрання він був іще не цар!
Відомо всім: гусак свині — не брат!
А обіцянки для царя - важкий тягар.
Як обіцяти одружитись і весілля,
Це зовсім, як відомо, різні речі.
Він — недоторканий! Він був нам цар-месія!
Не царське діло підставляти плечі.
Суддя
Ну, що? Для нас все зрозуміло, -
Як для месії — весь народ є бидло…
Щоб не затягувать у хащі праве діло -
Бо більш брехню ту слухати набридло.
За протоколом мають бути свідки
Запросимо ми свідків зразу в зал:
Він обіцяв, чи все оте плітки?
Хто збреше — той отримає скандал.
Свідки
Королева-свідок:
А я казала: не греби з бюджету!
Усе накрадене - на діток відпиши!
Та він вчепився: це мої конфети,
А на війні робив лиш бариші.
Воєнноначальник-свідок:
АТО! Ми діяли - по плану!
Всі плани в нас приховані в секреті.
Готовий я отримати догану -
Бо кілька планів малювалося в клозеті.
Під те АТО ми вкрали стільки грошей -
На сотні дач для наших генералів,
А цар — як цар, для ворогів хороший,
Бідлесникам і зрадникам - медалі.
Коментар від автора:
А те що обіцяв, що говорив -
На теє висрались навіть дурні ворони:
Чим більше генералів і дубів -
Тим спокійніш царам сидіть на троні.
Погляньте на міністрів оборони:
********************************
Перекладу: "Какой же олигарх ...
Не думает о прибыли в Панаме,
О гей-парадах, об откатах, о деньгах,
И как народ уничтожать в котлах,
Как не расследовать убийства на Майдане..."
Суддя:
Що скаже на те блазень: царю дяка? -
Ти, схоже, розумніший в тім палаці.
Блазень:
А я казав! То підла скотиняка!
Немає совісти у шоколадній сраці!
Те падло кучеряве всім брехало!
Його хвилює лиш його кишеня -
Якщо ви обирете ради кала -
То буде кал! Тобто, лайно у жменях!
Суддя:
У нас ще свідок — дама із косою,
Вона розкаже, що кому робить.
Дама із косою:
Та думати ж потрібно головою!
І обирати тих, хто не мовчить!
А я скажу! Скажу — не побоюся:
Як оберете, людоньки, мене
От я нарешті розвернуся -
Задарма, навіть миша не сирне!
Я розкажу, як гроші оті крали,
Без мене! Коли я сиділа,
Мене гнобили, мучили, вбивали,
А я терпіла безкоштовно! Це - терпіла!
Усі царі в нас миршаві та бридкі -
Прийшов, нарешті, і на мене час:
Я знаю, що наступна буде жінка!
Не переплутайте, бо я одна у вас!
Царі до мене — хворобливо курять,
Люстрацію таку їм проведу,
І вже мене ніколи не надурять:
Всі їстимуть "від Юлі" баланду!
Суддя:
Ми мали б ще і Сеню допитати,
Та він чекає свою кулю в лоб,
Тому і відмовляється постати,
Ну щоб того… Ви зрозуміли… щоб…
А зараз я звертаюся до всіх:
Хто із присутніх хоче говорити?
Сказати хоче про зайців отих,
І що з царями і підцарками робити?
Ведучий:
Щоб чули москалі перекладу:
Для вас царя судить - великий грех!
А мы царей в гробу всегда видали
Ваш рабский дух - тут вызывает смех
Здесь только честь и совесть уважали
Сміялись над султаном козаки,
Своїх попів ми били і гетьманів
Найбільша цінність - воля! На віки!
Ні рабство не потрібно нам, ні панів
І Путлеру своєму передайте:
Сестра причинна - то не старший брат
Брудні, криваві руки прибирайте -
Не треба тут ні Градів, ні Армат
Як кістка в горлі Україна всім царам
Не тільки москалям, а й всього світу.
Бо скільки несли завжди горя нам -
І от за те їх маємо судити!
Не має права й правди на землі
Крім права волі власного народу
Хай те почують рабо-москалі,
Що моляться на катів свого роду
У кожного народу є іуди,
Душевнохворі, розумом слабкі,
Служить народу мають дужі люди
Честь нації - не шоколадні слимаки
Час визначатися.
Народний суд на часі.
Вкраїни справжні дочки і сини -
Чи винуваті, що на лаві піда...
Чи в тім немає їхньої вини?
(дві коробки виносяться до глядачів:
Одна ВИНЕН, інша - НЕ ВИНЕН)
_________________________
Допоки суд рахує голоси
І оголосить всенародний вирок,
Хотів би я одразу попросить
На суд оцей тягніть і дірок
*****************************************************
На вагах зважуються голоси з однієї та іншої коробок
*****************************************************
Суддя:
Ваш вирок: ВИНЕН !
Я погоджуюсь із ним,
Проте питання слідує за тим:
— Як будемо ми злодія карати?
Невже достатнє покарання грати?
Суд звичаєвий радить їх на палю -
Тож запитати і про теє маю:
За зраду і злодійство на війні
Існує однозначне покарання,
Та хай вирішує народ, а от мені,
Собі залишу я почути клопотання.
Хто скаже від Майдану слово -
Як будемо цього цара карать?
Майданівець:
На цьому місці ми не випадково -
Тут хлопці із Небесної стоять.
Перед їх пам'яттю, гідністю країни
В народнім гніві буде він горіти,
Проте, занадто честі для скотини -
Сторчка за ноги - й має він висіти.
Суддя:
Тепер хай скажуть козаки з АТО,
Бійці з війни, яку цей цар не визнав.
Бійці:
Вмирати на війні не хтів ніхто,
А хто торгує з ворогом — огидний.
Він руку Путіну багато раз потис,
Він зрадників годує шоколадом,
Тож його місце — серед пацюків та крис,
Чи на вогні підсмажити як гада.
Суддя:
Пенсіонери скажуть пару слів?
Чи є у них окремі побажання?
Пенсіонери:
Для нього місце у свинячому хліву -
Кормити шоколадом — до всирання.
Суддя:
Народе, визначте межу -
Що заслужив цей цар від нас у дяку?
Блазень:
А можна я його прилюдно накажу?
Встромлю чогось..., або ці вила в ***
________________________________
Я вновь возьмусь сюжет перевести,
Сейчас решается вопрос о наказании:
Какой позор сей царь должон снести -
Не предлагайте только обрезание...
___________________________________
Народ:
Жадоба шоколадного згубила
Десятки тисяч вбитих людських душ.
Мільярдів мало? Ще, і ще кортіло?
Диявол завидющ і загребущ.
Усе земне проходить швидкоплином.
І царювання добігає теж кінця
Тепер всі знають: Винен! Винен! Винен!
Для того і стоїть трибуна ця.
Бо кожен із присутніх має голос.
Тут кожен голосує до снаги.
Хай розум всім підкаже і їх совість,
А результат показують ваги.
На виборах продажні всяк мухлюють.
А тут збрехати їм немає змоги.
Сліпі й ті бачать, а глухі почують -
Чіпляють німби, бо ховають роги.
Народ, як батько, каже своє слово:
На брехунів і злодіїв - плюю,
Ну, а царів, продажних, безголових -
Я владу дав їм, - я їх сам і вб'ю!
**************************************
Молити Бога на пожар —
Замерзнуть в зимно...
Про Бога не згадає цар,
Як люд не гримне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541705
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 05.12.2014
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)