Це було тоді, коли хотілося кричати.
Це було тоді, як я хотів тобі сказати:
"Досить! Душі хочеться тепла!
Тебе я покохав, а ти чомусь покохати не змогла...
Бо тиша навкруги... ця клята тиша й темнота...
Блукає десь поміж них моя душа.
Я бачу смуток у твоїх очах.
Пробач за те, що був у твоїх снах!
Пробач за те, що був у твоїх снах!
Та тільки в снах....
Тільки у снах...
Це було не так, як би хотілося мені.
Йшов сніг за вікном і я сказав тобі тоді:
Чому від твоїх слів мені так хочеться кричати?
Чому в тебе я закохався, а ти мене покохати не змогла?
Бо тиша навкруги... ця клята тиша й темнота...
Блукає десь між них моя душа.
Я бачу смуток у твоїх очах.
Пробач за те, що був у твоїх снах!
Пробач за те, що був у твоїх снах!
Та тільки в снах....
Тільки у снах...
Знову ніч прийшла, не ждана ніч - моя сестра.
Друзі ви мої - ненасна біль і самота...
Сядемо за стіл з сумними думками в дущі.
Більше я не твій, та тількі тиша навкруги!!!
Тиша навкруги... ця клята тиша й темнота...
Блукає десь поміж них моя душа.
Я бачу смуток у твоїх очах.
Пробач за те, що був у твоїх снах!
Пробач за те, що був у твоїх снах!
Та тільки в снах....
Тільки у снах...
осінь 2003 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=54152
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.01.2008
автор: Садовничий Сергей