Важливе опановує ефір,
Ллємо розмови, пісню і видіння
У кров"ю заплямований потир
В надії причаститись розуміння.
Важливе скрізь, у всьому, повсякчас,
Дрібниць не стало - більше не існує,
Та між стурбованих важливим нас,
Здається, щось іще на нас чатує,
І мить, чи сон, чи марення про сон
Нам натяк дасть - нечасто, та відверто,
Що дужий про важливе унісон
Все головне приховує уперто.
Допоки щось не зміниться в думках,
Не осягнути нам цілком правдиво:
Важливе є - існує в головах,
А головне транслюється наживо:
Що сонцю знову золотити схід,
Що діти посміхаються нелживо,
І що вода буває пар і лід,
І нам являє веселкове диво,
Що під грудьми зростає немовля,
Що у коханні втрата розрахунку,
І небо хрестять крила журавля,
І ліс стоїть в зеленім обладунку,
І що висить в церквах розп"ятий Спас,
"Я є Любов", - нагадує зрадливим,
Як головне, чекає тихо нас
Там, де все інше стане неважливим.
2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540950
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2014
автор: Максим Тарасівський