А вітер взяв і все спалив дотла,
Не залишивши спогадів ні крапки.
Студінь кострища мучила й пекла
Болючіше за полум'яні згадки.
А ти стояв усміхнено й дививсь,
Як попелом вкриває нашу пам'ять…
І на вустах солоний смак лишивсь
Тих слів, що дуже ніжно серце ранять…
І вечір був… І тиші дивний грім…
І самота, що дихала у кроках…
І ранок із сивинами прозрінь…
І забуття, розтягнуте на роки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2014
автор: ptaha