Неправда над усим панує.
і дурень-дурня все тусує.
А Кат - все гоманцем дзвенить..
І Мати у ярмі стоїть. Все як колись!
Ті ж вівці кляті.
Пече багаття на розпятті
пекельні душі ще живі.
І вмерлий хлопчик у траві.
Здивовано глядить у небо.
А може Богу так і треба?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540783
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.12.2014
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)