Душа застигла в краплі бурштину
(Яка предивна неземна комаха!).
На сонце той камінчик положу –
Нехай тепло спиває, бідолаха.
В смолі, застиглій в глибині століть,
Цілована лиш хвилями морськими,
Вона чекала справжніх потрясінь,
Жила, щоб жить, лиш мріями самими…
Хто визволить її? (Душа ж не джин…)
Хто надихне, тепло поверне лапкам?..
Палає сонця золотий камін,
Три крапки… три тире…і знов три крапки*…
*Так в азбуці Морзе позначають сигнал SOS
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540711
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2014
автор: ptaha