Зимові сни як сніг-пухнасті,білі
хурделецею стукають в вікно.
І довгі ночі місяцем повиті
і засинає,спить моє село.
Відпочивають трударі від праці,
лежить земля замріяна у снах.
А сніг мукою сипиться із неба
намелений у хмарах,у мішках.
Заметені хати стоять до ранку,
дерева шапки,кожухи вдягли.
В хлівах худоба спить і до світанку
село заснуло,бачить мрії-сни.
Зимові сни...Криниця біля хати
парує,дихає своїм теплом,
вода не замерзає,бо глибоко.
...Заспане сонце сходить над селом.
І півні з новим днем усіх вітають.
Всміхається калина під вікном,
бо снігурі на ній відпочивають.
Я згадую-як це давно було.
Це диво на гілках...
В промінні сонця пташки казкові і зима...
замерзша,стукає до хати.
Та в сни селян уже прийшла весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540706
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2014
автор: кацмазонка