ПАЦАНИ

…повсідалися  рясно  хлопці,
як  горобці  
на  калині,  –
на  бойовій  броні…
обличчя  у  всіх  –  благородні:  
серйозні,
а  у  поде́котрих  –  сонячно-щиро  усміхнені

чолові́ки-батьки-брати-сини…
недавно  іще  в  миру́    трудилися,
училися,
кохались-любились-женилися…
і  от  вони
стали  –  воїни,  
кша́трії…  вої  –
кіборги,  ду́хи  війни…
Герої!  
славних  прадідів  
із  Великих  Могил  емана́ції  –
вос-кре́шений  Дух  Нації


…а  учора  ще  пліснява,
зафутля́рено-пі́снява,
їх  обзивала  манку́ртами,  
на  рідній  землі  –  чужаками,
безба́тченками-рабами,  
поколіннями,
навіки  захряслими  у  байдужій  прострації…

перед  
вос-кре́шеним  Духом  Нації
чи  не  пора  прийти
із  покая́ним  словом
і  публічно  по́милку  визнати
за  друковані  сто́си  хули́  ?

тепер  –  соколи  і  орли…
буй-тури,  леви…

ви
пристосуватися
до  подій  умієте  –
уже  славу  їм  пієте…

кайтеся!
зізнавайтеся,
що  ніхто  з  вас  не  був  прови́дцем,
а  крикливими  півнями  істери́чили,
гралися-римувалися,  розкидали  слівцем,
у  гордині  своїй  задава́лися,
що  керуєте  Сонцем:
Сонце  ж  без  півня  знає,
коли  Пора  настає
і  Сонце
сходити  має…

де  ви  нині  –
крикливі  півні,
із  обтушко́ваних  піделітних  сараїв?
хто  знає…

чи  реальність  наша  умовна,
чи  глухота-сліпота  ваша  повна,
метафізично-духовна…

глашатайство  –  тільки  кредо,
показна,  розхожа  мрія  –
чи  мімікрія?
чи  кров  неприборкана,  бунтівна,
вимагає  жертви  від  інших  вона?

кличе-зове
до  пролиття  крові  –
як  виправдання,
ра́ціо-наліза́ція
серцем  нездібності  до  Любові…

…Світла  Воїни  –
на  щастя,  вони
як  і  тоді  вас  не  чули,
так  і  зараз  ви  їм  не  треба:
за  ними  –  Душа  України,
над  ними  –  одкрите  Небо…

…повсідалися  рясно  хлопці,
як  горобці  
на  калині,  –
на  бойовій  броні́…
сонячно-щиро  усміхнені  –
обличчя  у  всіх  –  благородні…
відкриті  

діти…  
бійці

ізвідкись
у  прорізь  бійниці
смерть  чатує  щомиті:
чоловіки-батьки-брати-сини  –
кшатрії-воїни…

пацани…

…і  ті,  хто  прийдуть  додому  –
ніколи  не  вернуться  
із  війни…

…усвідомлення  місії,
 родові́дні  рації,
незборимість  
Духу  Нації

20.11.2014
[i]
*е[i]манація  -  витікання,  випромінювання,  виділення  чого-небудь  звідкись.
*пацан-.  те  саме,  що  хлопчак
*рація  –  тут:  розумна  підстава,  обґрунтування  чого-небудь.
[/i][/i]


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538320
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.11.2014
автор: Валя Савелюк