Мій краю рідний о, серденько,
спокійно,... дома вже тепер...
Ось прихилилися опеньки
під тополями - час не стер.
І клен старенький зустрічає -
які часи, а ти живий.
Твою історію я знаю,
а ти мою - піди злови...
Де не бував під небесами -
в краях де сосни і моря,
підкорені де гори, нами
й зоря над морем догоря...
Свої красоти тут палають
і чари притягальні є.
Душа й серденько лишень знають,
чого нам так не дістає...
19.11.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537932
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2014
автор: Променистий менестрель