***
У тиші жовтих рукавів дерев
ловлю долонями тепла останню крихту.
Холоне місто, відмирає нерв -
експресії жовтневої постскриптум.
Північне сяйво від нічних реклам -
асиметричне відображення надії ...
Тут бродить осінь у відлунні брам,
її сліди - абстракції настінні.
Життєва проза: бус хиткий "Богдан".
Ліхтар самотній придивляється до ринви...
Стоїш , ліхтарику? Нема питань !
Самотність, друже, вірю, - гірше прірви.
Під`їзд, ключі: рука моя тремтить
чи то від холоду , чи від постійних стресів.
Стрічай мене і розтопи умить
мій холод, що застиг , немов на лезі.
18.11.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537825
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2014
автор: Надія Позняк