Зеленіє поле під шелест діброви,
А у житні сходи падають листки.
На столітнім дубі воронячі схови
І білочки тягнуть у дупло гриби.
Милується осінь тихими садами,
Схимницею стала калина в журі.
Обмежився вітер обіймами-снами,
Не лишив по собі хоч слова скупі.
Припадає в балці до гілок тополі,
Обпіка цілунком - серденько терпи.
За обрій скотилось сонечко поволі,
Кутаються денні у вечір сліди.
18.11.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2014
автор: Валентина Ланевич