Осіннє сонце котиться у ніч,
І тихо вечір падає в долоні,
А ти на березі життя стоїш -
Летять роки, немов нестримні коні.
В постійнім кругообігу подій
Чекаєш зустрічі,неначе чуда,
І хоч зникає вже туман надій,
Проте ця зустріч неодмінно буде.
І між дерев в осінній тишині
Чиюсь ти тінь побачиш на асфальті.
Вона нестиме квіти весняні.
Аби тобі лиш їх подарувати...
Кружляє під ногами жовтий лист,
Співає вітер пісню колискову
Про те, як хтось весняні квіти ніс.
І про твою із осінню розмову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537615
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2014
автор: Юлія Л