Там де діти щасливі, де просторі поля
Де матір усміхнена - там моя Земля.
Там радісно всім: молодим і старим
Тільки треба обрати - бути котрим?
На моїй Землі скрипка не плаче,
У моєї Землі серце юначе.
На моїй Землі пролилася кров..
То так ми звільнялись від залізних оков.
Ми скинули пута щоб пісню співати
Та ось прийшов "брат" нашу Землю забрати.
А наша Земля молода і красива
Змирилася з тим, з чим змиритись несила..
Чому помирають сини, чому гинуть люди?
Доколи триватиме це? Доколи це буде?
Моя Земля - це Україна єдина,
Де мати плаче за загинутим сином.
Моя земля - це Україна кривава
Де на безчестя немає управи.
Моя Земля - це моя Україна
І якою б вона не була вона є єдина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536995
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.11.2014
автор: Christina