Причина поклонитись

Побудую  добротний  я  дім
На  окраїні  дальній  острога,
Щоб  до  нього  єдина  дорога
У  ярку  загубилась  крутім.

В  травні  рясно  щоб  сад  там  зацвів
І  духм*яний  жасмин  ,  і  каштани...
Ну  ,а  я,  пригорнувши  кохану,
Геть  від  запахів  чудних  хмелів.

Щоб  город  мій  впирався  у  став,
Де  б  купалося  сонце  щоранку...
Ну  ,  а  я  ,  Задивляючись  з  ганку,
Насолоду  із  плеса  збирав.

До  тюльпанів  ,  троянд  ,  меліси
Прилітали  джмелі  щоб  мохнаті...
Очі  вмив  би  ,  на  світло  багаті,
В  прохолодному  сріблі  роси.

Щоби  роза  південних  вітрів
До  зірниць  колисала  діброву...
Солов*їв  незбагненну  промову
На  людську  там  тобі  б  перевів.

Був  би  повід  зібрати  готей,
Щирих  друзів  ,  кумів  і  родину
Та  була  б  поклонитись  причина
За  дарунок  безцінний  оцей!



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536891
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2014
автор: plomin