В садах , як бравий молодець,
Ще б довго пурхав горобець :
Хоч і почув пересторогу,
Все ж заманулось на дорогу.
Там щось побачиш, що й казати,
Й себе кому є показати :
Почуєш всі сільські новини
І зором вроду дам окинеш;
Та й зацьвірінькаєш октави
Відрад заради й злету слави,
Бо раптом пристрасть серцеїда
До душ обранок стане гідом!
Помітив раптом , що з баюри
П*ють напівколом воду кури
Й собі , щоб спрагу вгамувати,
Він до калюжі став скакати.
Та йшла корова і , атож,
Природній випорожнила корж...
У той клейкий смердючий мус
Цілком горобчик сірий й вгруз.
А спробуй видряпатись з скрути:
Ні повернутись , ні дихнути?-
Так коять лише вороги,
Коли нас пхають в бруд нуги!
З сусідських різьблених воріт
Те ж до водички вибіг кіт,
Помітив згиджену пташину
Й завмер від дива на хвилину.
"Яка халепа! Що ж робити?
Як в цих умовах пособити?" -
Так чинять друзі молоді,
Допомагають як в біді!
Лиш заведи про вовка річ,
А він прямує вже навстріч :
"Оце щастить! Сама пожива
До кігтів подана дбайливо.
Ще невідомо мимохіть,
Як вдовільнити гадку - кміть?
Можливість збуджує оця-
То ж , гидь я струшу з горобця.
Прийдеться кігті забруднити,
Та бруд із лапи можна змити."
Поживу кігтиком дістав,
В воді баюри сполоскав
І без емоцій у дворі
Поснідав смачно на зорі.
Чи в цьому є його вина?-
Кіт птаха витягнув з лайна :
В мисливських жадібних очах
Він вполював , бо здобич - птах.
Не дав інстинкт , звичайно ж , збою...
Пристосував під намір зброю :
Для нього цінність не життя,
А власні ситість й завзяття.
***
Не завжди ворог той , хто плюне
В лоб необачно із трибуни;
Не завжди дружня сторона
Той , хто витягує з лайна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536848
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2014
автор: plomin