Чоловіком родився на світ,
Взяв батьківську натуру і вроду,
У часи, як буяв дивоцвіт,
Бог здоров’я послав в нагороду.
І дружину мені підібрав,
Що живу стільки літ і до нині,
І сказав, щоб вірші я писав,
І молився завжди Україні.
Я щасливий, бо я чоловік,
Маю сина, невістку, внучаток,
Не веду я рокам своїм лік,
Знаю лише життєвий початок.
Без кохання - життя не життя,
Коли дивляться очі у очі
І коли об’єднало злиття,
І від щастя недоспані ночі.
Чоловіком родився на світ,
Скроні вже посріблили сніжинки,
І хоч знову цвіте дивоцвіт,
Все ж не можу прожити без жінки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536812
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2014
автор: Віталій Назарук