Вернися, Криме мій коханий,
Посидь ще трішки, ще не йди..
Ти подивися, рідний, в чому вбраний!
Ти у неправді! Скрізь брехні сліди!
Згадай, що я люблю тебе без тями,
Що твої болі виліковую мечем.
О, рідний Крим! Обплутаний дротами,
Невже горіти хочеш, любий мій, вогнем?
Вогнем неправди і обману,
Вогнем не своїм, Криме, а чужим!
Згадай про сльози Нашого Майдану!
Згадай і вчуй: тебе я зву Своїм!
Не будеш ти чужим мені довіку.
Чужі нам ті, хто волю в нас краде.
Вони як злодії, немає від них ліку,
Та, Криме мій, наш Бог нас проведе.
Мій гордий Криме, ти - це Україна.
Я твоя мати, ти - мій рідний Син.
За тебе молюсь, Криме, на колінах,
Бо ти один такий, мій гордий, але рідний Син.
10.11.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536714
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.11.2014
автор: Christina