мені б словом м'якішим за пір'я щоночі стелити постіль
замість сотні відтінків мовчання накрапаних щедро
але залишаю на згадку одну-єдину нитку волосся на подушці
кольору вологого від туману дерева..
що бачили дзеркала готельного номеру в Познані
як тільки вимкнули світло і розкрилили скрипуче жалюзі?
ми намагались бути настільки тихими
що було чутно лише охрипле від сигарет дихання
у сусідній кімнаті..
чи може людина однією своєю присутністю перетворити життя на посмішку?
я б ішла за тобою навіть із щільно зав'язаними очима
певно коли зустрічаєш саме того чоловіка
для довіри не потрібно причини..
окрім як кохати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536448
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2014
автор: Майя Грозова