Зі світла в нічку
переходить квапний день.
Лягають мертві пасма
тіней на узбіччя.
Стоять хмурні дерева,
в мохові рудім пень.
У осені оголеній
краса велична.
Мигтять вогні,
білі стрічки - автобан,
У безперебійному русі
потік машин - життя.
Вкриває стилу землю
листяний жупан,
щоб збуджена весною,
розцвіла оновлена.
11.11.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2014
автор: Валентина Ланевич