Пора вставать

Не  вподобляйсь  до  москальні,
Де  через  слово  мат.
Ти  європеєць  і  в  тобі
Живуть  Гомер,  Сократ…

Твої  прапращури  трудом
Проклали  вічний  слід,
Наснаги  й  мудрості  зерном
Засіяли  наш  світ.

У  глибині  твого  єства
Живе  козак  Мамай,
Шекспір,  Ван-Гог,  Сковорода…
Прокинься  і  згадай.

Згадай  як  був  ти  гречкосій.
Життя  в  свободі  –  мед.
Та  як  азійщині  гнилій
Не  раз  ламав  хребет.

А  нині  й  Ванюшка-балбес
Зняв  маску  братана.
Не  слухай  бісівських  словес  -
Ним  править  сатана.

Твої  сини  без  лжі  росли
Братерство  на  віки.
А  ти  ще  віриш  в  добрі  сни
В  щасливії  казки.

І  знов  нам  випав  древній  путь:
Щитом  Європи  стать.
Сини  звитяжно  в  бій  ідуть.
Пора  й  тобі  вставать.

26.10.2014р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535265
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.11.2014
автор: Юрій Прозрівший