Цією осінню тебе пробачу,
як ти і звик, як любиш, як хотів...
Та чи відчую щастя, чи побачу?
У нас настав сезон вітрів.
Ти щастя утопив в словах-полові,
не вартих, щоб торкалась їх душа,
не помічав, як жалили розмови,-
не вирвати тих жал з грудей вітрам...
І не спалити сонцю у багатті,
не розгубити у нічному небі снам...
О вітре, друже, розпали завзяття
і дай ще шанс, останній шанс дай нам...
Чи віриш в диво, сивочолий друже?..
Як віриш - угамуй шторми морів!
І понеси молитву у простори,
щоб пережити цей сезон вітрів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535052
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.11.2014
автор: Іванюк Ірина