Відболіло. Залишився спогад –
Світлий і далекий, наче сон…
Це поразка а чи перемога?
Мабуть так – закінчилась дорога,
Де серця і мрії – в унісон.
…Запросила осінь на обжинки,
Я ж присяг нев’янучій порі.
Та мої чуття – немов об стінку.
Бо посада заміжньої жінки
Від усіх прегрішень оберіг.
Може й за стіною крига скресла,
Але квант незримого тепла
Щось такий малий і безтілесний,
Що не в силі повернути весни,
Як вогню не викреше зола.
Вже не бранець пристрасті й розмаю
Дякую прозрінню за урок,
Та хвилини втраченого раю –
Дар цей Божий – я благословляю,
Як одну з найкращих сторінок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2014
автор: stawitscky