маленька людина
підстрибує
з піднятими догори руками
приземляється
простягає долоню
буцімто каже
ось в моїй долоні сонце
Людина з великої літери
простягає долоню
підставляючи її сонячному промінню
і каже
на моїй долоні промінь
я частинка цього світу
мені більшого не потрібно
і обоє брешуть
долоні маленької людини порожні
у них нічого
окрім повітря
значить вона обманює
Людині з великої літери
ніколи не вистачить
просто променю на її руці
тому вона бреше
намагаючись переконати інших
буцімто їй достатньо
найменшого
02.11.2014г. [21:40]
маленький человек
прыгает
с поднятыми вверх руками
приземляется
протягивает ладонь
как бы говоря
вот в моей ладони солнце
Человек с большой буквы
протягивает ладонь
подставляя ее солнечным лучам
и говорит
на моей ладони луч
я частица этого мира
мне большего и не нужно
и оба лгут
ладони маленького человека пусты
в них нет ничего
кроме воздуха
значит он лжет
а Человеку с большой буквы
никогда не хватит
просто луча на его руке
поэтому он лжет
пытаясь убедить других
будто ему достаточно
самого малого
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534261
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.11.2014
автор: Віктор Шупер