Проходячи крізь стіни власних снів
я можу втопитись у розчині солі із йодом
проводячи електрику у своєму екзальтованому світі
я можу зустріти не того подорожнього
зачинити двері не перед тією примарою
викинути не той непотріб
набравши холодної води до продірявленого рота
можу летіти у прірву
зазнати передчасного
падіння
а
можу відтягувати мить зникнення земного тяжіння
ти вірно б знати хотіла як люблю тебе
знай це почуття потужніше за будь-який струм невтішного
курсу Землі
це почуття потужніше будь-якої течії таємничого позаземного часу
це почуття є і його нема
воно
як
риба світлого світанку
котра бовтається на поверхні сонця
зникаючи передчасно із ледь видимої спини місяця
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533930
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.11.2014
автор: Immortal