Потреба поезії (Декілька слів про «Помаранчеву дівчинку»)

Оля  Бреславська  (Бойчук)  –  є  прикладом  жінки-письменниці  в  умовах  домашніх  труднощів,  побутових  проблем,  буденних  перипетій.  А  все  тому,  що  попри  весь  тягар  трьох  кутів  в  домі,  які  тримає  на  собі  кожна  берегиня  домашнього  затишку,  Оля  ще  й  знаходить  час  для  Слова.  Напевно,  найкраще  зрозуміють  її  інші  жінки,  які  причетні  до  письменства,  бо  вічно  не  вистачає  часу,  бо  гіперактивні  діти,  бо  сто  турбот  і  тривог  в  голові  та  в  серці,  але  «якщо  Бог  дав  талант,  то  дасть  і  час  на  його  втілення»  (за  Галиною  Христан).  А  Оля  Бреславська  із  тих,  хто  не  витрачатиме  дорогоцінний  час  на  нарікання  і  скиглення,  а  знайде  хвилинку-дві  для  читання-писання,  або,  може,  то  час  знаходить  її,  бо  вона  не  пише  кожен  день,  а  тоді  коли  пишеться.  Дуже  важливим  фактором  є  вплив  тих  найближчих,  найрідніших,  що  нас  оточують,  а  вірніше  їхнє  відношення  до  твого  ремесла,  розуміння  чи  нерозуміння.  В  цьому  сенсі  Олі  поталанило,  бо  має  чоловіка  –  поета  Романа  Бойчука,  і  то  такого,  що  підтримає  і  зрозуміє.  Хоча  до  кінця  зрозуміти  жіночу  душу  не  спромігся  ще  жоден  чоловік  і  ніколи  не  спроможеться.  І  то  ще  невідомо  кому  більше  пощастило  Олі  з  Романом  чи  Романові  з  Олею.  Але  жарти  жартами  та  це  подружжя  є  гідним  прикладу  не  тільки  для  творчих  сімей,  а  й  для  звичайних.  Мабуть,  саме  тому  їхній  дім,  в  якому  панує  любов,  такий  щедрий  на  творчість.  Кажуть,  що  всі  поети  –  діти.  Так  і  є.  А  ще  кажуть,  що  в  кожному  вірші  частина  автора,  частка  пережитого  ним.  Саме  з  цих  двох  причин  я  насмілюся  сказати,  що  в  душі  Оля  в  певному  сенсі  є  також  тією  «Помаранчевою  дівчинкою»,  яку  побачила  в  своїй  донечці  Іринці.  Діти  Євгенчик  та  Іринка  –  то  натхнення,  втіха,  і  радостемука  для  хороших  батьків  Олі  і  Романа.
Авторка  цієї  чудової  поезії  також  пише  і  справді  хорошу  прозу.  Та  попри  це  і  незважаючи  на  все  інше  все  ж  у  Олі  Бреславської  є  також  потреба  в  поезії.  І  це  мене  особисто  радує,  бо  є  що  читати.  А  Оля  має  про  що  писати  і  «На  одинці  з  дощем»,  і  коли  бачить  себе  «В  узбережжі  очей»  його,  бо  кожне  її  твориво,  наче  скупане  «У  молитві».  Залишається  тільки  привітати  Олю  із  виходом  у  світ  її  дебютної  книги  і  третього  дитяти  «Помаранчевої  дівчинки».  Отож  бажаю  вашій  сім’ї  як  мінімум  щорічного  поповнення,  що  мати  на  увазі  під  цим  «поповненням»  вирішувати  тільки  вам,  дорогі  друзі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533900
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2014
автор: Олександр Букатюк