Василь Симоненко
УКРАИНЕ
Когда, отчаявшись, родится вновь надежда
И загудит на ветре из степей
С названием твоим живу, как прежде,
И горечи твои в душе моей.
Когда грозою в небесах бескрайних
Перед дождем, то диким, то немым,
Я твоим именем на жизнь благословляю,
И проклинаю тоже именем твоим!
Когда мечами злоба небо рассекает,
Уничтожая красоту твою,
Вновь с именем твоим я умираю,
И прославляю родину свою!
(перевод с украинского –
Владимир Туленко)
Василь Симоненко
(1935 – 1963)
УКРАЇНІ
Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!
10.12.1962
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533857
Рубрика: Гражданская лирика
дата надходження 01.11.2014
автор: Володимир Туленко