Шкіра здається твердою,
Та її все одно зривають вітри
І там під нею м’язи, котрі
Не знадобляться більше ніколи,
Коли кров згортатиме увесь
Мікроклітинний світ,
а далі - скелет і тінь од нього,
в котрій цвітуть кипариси
а ще далі – шматки згустілої цитаделі,
де вкотре народжується зір сторіччя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533700
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.10.2014
автор: Immortal