Десь під Мелітополем з давніх давен

Десь  під  Мелітополем  з  давніх  давен
         Чарує  приїзжих  дивніша  з  легенд:
         Що  тут  починається  нинішній  світ
         Багато-багато  тому  тисяч  літ.

         Що  жив  тут  у  злагоді  чесний  нарід,
         Який  залишив  незникаючий  слід,
         Що  шлях  існування  для  людства  уклав,
         Який  про  минуле  й  майбутнє  все  знав.

         Виховував  вірних  та  дужих  синів,
         Володарів  знань  і  багатих  ланів,
         Та  іх  посилав  світло  й  досвід  нести,
         Щоб  всюди  нащадкам  під  сонцем  цвісти.

         В  той  час  світом  правила  всім  Тіамат,
         Прихильниця  хижих,пустошливих  страт.
         Як  погляд  спадав  на  щось  гарне,туди
         Вона  направляла  потьоки  води.

         З  цинічністю  нищила  зграї  птахів,
         І  небезталанних  завжди  дітлахів.
         Земля  наша  в  темрямі  й  сумі  була,
         Стогнала  й  від  холоду  вітром  гула.

         Та  якось  негідниця  бачить  місця,
         Де  радість  завзяття  в  людей  до  лиця,
         Де  поміч  народам  обов`язком  є.
         Зревіла  потвора:довкруж  все  -  моє...

         Я  винищу  вашу  строптиву  сім`ю,
         Я  ваші  печери  водою  заллю,
         Я  все  оберну  на  болото  і  бруд,
         Ви,певно,забули,керує  хто  тут?..

         Війна  шла  жорстока,на  смерть  шла  війна,
         Та  скільки  трималися  б  люди,хто  зна...
         Та  зойки  почув  справедливий  Енлиль
         І  стрімко  пірнув  між  руйнуючих  хвиль.

         Енлиль,бог  богів,  аж  з  Hипуру  сюди
         Майнув,щоб  відпити  сміливо  води.
         Він  подихом  хмари  з  дощем  поборов
         І  сонце  засяйяло  радісно  знов.

         Вразила  Творця  мужня  мудрість  селян
         І  він  їм  створив  богомсхваленний  плян:
         До  всіх  поселенців  донести  знання,
         Про  захист  від  мряки  й  пітьми  надбання!

         І  нині  Могила  ота  Кам`яна
         Hа  згадок  про  гідність  землянам  дана.
         Вона  вкотре  шле  на  майбутнє  завіт,
         Hам  благословленних  бажаючи  літ.


                                               19.06.96р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533664
Рубрика: Балада
дата надходження 31.10.2014
автор: Юхниця Євген