про що ти є
кожного вранішнього дзеркала
роздивляєшся свої відбитки пальців
на свому тілі
не на його щоках
ти так відверто п*єш
солону воду з-під очей своїх
коли вона там висохає
коли там ніколи нема пустель
хтось переходить
перехрестя твоїх судин
навскоси
минає аорту ріжучими
ступнями холодом пальців
без*ядерні всередині тебе
мруть від колись
відсутнього
знаку stop
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533393
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2014
автор: Олеся Новик