Б’єшся, наче птах тріпочучи крильми
Повне надії,наївності наповнене дітьми,
Крізь біль й тривоги ти все б’єшся, б’єшся,
Немов метелик у неволі. Не здаєшся.
І зрадженим продовжуєш ти жити,
І через сльози ти ідеш, не зупиняєшся,
Любов у грудях бережеш й будеш хранити
Без неї ж бо несила, і сил не залишається.
Й пораненим, тримаючись за душу,
Чекатимеш світанку, благаючи за тих,
Хто наповняв життям. І молячись за них
Тихенько скотиться сльоза, і тільки тиша…
Любіть, аби не плакали серця, такі ранимі,
Любіть, щоб не залишились вони пустими!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533201
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2014
автор: Оксана Бугрим