Хороше і добре - недовготривале...
Чому так у світі здавен повелося?..
Подібне не раз у житті вже бувало:
Всього лиш тридцятка, а вже... безволосий.
Ти мріяв багато років про автівку
І ось вона, врешті, виблискує глянцем!
А ще в профсоюзі отримав путівку.
Летів в санаторій й... "спалився" на ямці.
І знову ти мрієш про "нові колеса",
Але антураж кардинально змінився.
Ти в гіпсі, медсестри снують, як принцеси
І дякуєш Богу, що все ж не убився...
Отак зустрічаєш хорошу людину
І, впевнена, що не розлучитесь більше,
З ним поряд, не чуєш уже часу плину,
Комфортно тобі, навіть пишуться вірші...
Та, як грім із неба, десь загуркотіло
І вам розлучатися випала карта.
Болить так душа, наче ріжуть по тілу,
Усі твої плани нічого не варті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531819
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2014
автор: Патара