Із ліщини тини,
Захищають хатину довкола,
Розлетілись сини -
Залишилась матусенька квола.
Тихо плаче ріка,
Наче неня ридає в хустину…
Виглядає з вінка -
Ясна осінь снує павутину…
А батьки, що удвох,
Обнялися в старечому вальсі,
І готують горох
Що прийдеться варити при часі.
Задурманять роки,
Рясні роси осядуть на вінця,
Необхідно лягти,
Коли пройдуть роки від чужинця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531680
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2014
автор: Віталій Назарук