Намистом розкидались дні
І сон не приходить у гості
Я пливу на чиємусь човні
Чи стою на фальшивім помості
Він хитається,вража дитина
Під моїми слабкими стопами
Опадає сльозами калина
Певне,йду я чужими стежками
Розум сховався в свою комірчину
І злякано звідти нявчить
Де ж знайти в собі таку пружину
Щоб по-новому вчитись жить
Старих друзів замінять телефони
Смс з скупим набором фраз
Між нами пролягатимуть кордони
Із життєвих прикрих фаз
І в будні студентського пекла
Безтямно катуюсь в науки котлі
Надія на краще померла
Несправедливості стріли стирчать у крилі
Дати,події,сумнівні теорії -
Мозаїчною кашею,духовним харчем
Не сховатись тепер від історії
Вона вслід біжить з переможним кличем
© Леся Приліпко,15.10.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531384
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2014
автор: Леся Приліпко-Руснак