А тихий дощ нам грає колискову
На клавішах промочених доріг.
Ледь чутний шелест вниз по парасолі,
Що краплі зводить долі на поріг.
Він стукає у нашу підсвідомість
І співом у думках нам шепотить,
В його руках вколисується втома...
Та дощ пройде… І знов буденна мить.
(03.04.2012)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531096
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2014
автор: Олександра Кійко