Буває думати про тебе боляче,але забути
не вдається аж ніяк.
Ти влаштувалась на полиці спогадів,а ще
нагадує про тебе мій піджак.
Ним зігрівалась ти не раз в холодну осінь,
коли вітри бешкетували з жовтим листям.
Я відчуваю аромат твоііх парфумів й досі,
а зранку в дзеркалі ввижається твоє обличчя.
Скажи як бути?Чи залиш мене у спокою!Щоб
заглушити зміг до тебе почуття.
Мене бентежить ця зацикленість на тобі і я
жахаюсь,шо не буде іій кінця.
Ось пляшка віскі!Наче ліки з неба воно очистить
мене від думок,
Мені про тебе думати не треба...тебе нема...
Роблю двадцятий вже ковток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530981
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2014
автор: Vin Libert