А на дворі йде війна,
Сонце, дим сховав.
А ти перед очима лиш одна,
Коли від болю помирав.
Я не думав про ті землі,
Чиї вони і хто їх пан.
Я не думав про дні всі темні,
З часом їх покрив туман.
Забув усі людські науки,
Що нам вкладали з року в рік.
Але мами пам'ятаю руки,
Які тримав лише торік.
Я забув що їв уже давно,
І голод тіло надриває.
Пам'ятаю як дивився у вікно,
У якому син мене чекає.
Я не чув свинцю у грудях,
Не бачив крові на собі.
Я часто помилявся в людях,
Але прикро що й в тобі.
І смерть вже щось шепоче,
Бере за руку і веде.
Я не чую як серце тріпоче,
Як довкола все гуде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530523
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2014
автор: 333