мій дим їсть мене
пожирає осінь легенів
пожирає заковтує і висушує
всю воду в акваріумах
все сонце від ламп над тераріумом
де ми заховалися
ти розмальовуєшся
ховаєш свою шкіру від чужих
доторків поглядів
накладаєш шар за шаром кельтики
і просто чорної фарби
вимальовуєш себе
потому лишаєш сліди на склі
такому неприступному як і я
облизуєш мене як ящірка
змінюєшся хамелеоном
надкусуєш яблука
які є мною
ти дим
ти цигарка яку я кожного разу
підпалюю і знов не докурюю
бо така міцна
а тобі боляче бо палю
бо їси мене зсередини
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530398
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2014
автор: Олеся Новик