В зеленім садочку зозуля кувала,
А милому другу я пісню співала.
В обіймах його я про все забувала,
До самого рання з коханим гуляла…
Кувала зозуля, віщаючи долю,
І серце моє стискалось від болю,
Кохання забрало усю мою волю,
Світ за очі піду услід за тобою…
Хотіла я просто життєвого щастя,
Дітей, господарку, багате обійстя,
Та видно така моя доля нещасна,
Пожухло кохання, як осінню листя…
Пішов мій коханий, ще юним, до Бога,
Така йому випала долі дорога,
Мене ж охопила нестерпна знемога,
Піду вслід за милим... І більше нічого....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2014
автор: kostyanika