Твоя душа як тихий дивний вечір,
що опустився на моє село.
Я так чекала зустрічі з тобою,
навіщо я чекала і чому?
А ти накрив туманом мою хату,
став у воріт-не знаєш чи зайдеш.
Тобі дарує посмішку калина.
Ти не зайшов.Від мене ти ідеш.
Моя душа-мов вижате колосся,
на землю впала золотим зерном.
Туманом ти заплів моє волосся,
повірив вітру і за ним пішов.
Я знала,що у вітру нема серця.
Сьогодні тут вирує і шумить.
А завтра все забув.На друге поле
розкинув крила в хмарах він летить.
Чому ми не зустрілися з тобою?
Повірив вітру ти.Йому не вір.
В тумані заблудились наші долі.
Чому ти не зайшов до мене в двір?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529797
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2014
автор: zhmerinchanka